Велика Британія відома своїм суфражистським рухом, який потім почав розвиватися і в Сполучених Штатах Америки. Суфражистки боролись за виборче право жінок. Вони влаштовували голодні страйки, прив’язували себе до воріт, влаштовували протести на рейсах. Також були випадки коли активістки били вікна, підпалювали будівлі тощо. Сьогодні ми поговоримо про одну з представниць цього руху — Енні Лоррейн Сміт, яка була британським ліхенологом. Докладніше про життя та діяльність Енні Сміт читайте на сторінках сайту liverpoolka.com.
Дитинство Енні Лоррейн Сміт
Майбутня активістка за права жінок народилася в Ліверпулі у 1854 році. Батько Енні очолював сільський прихід церкви, тому її дитинство пройшло в графстві Дамфрісшир. Наша землячка росла в багатодітній родині і, до слова, її брати та сестри також були талановитими вченими.
Після того як Енні здобула середню освіту, дівчина вирішила поїхати за кордон аби вивчити англійську та французькі мови.
Початок кар’єри
Наша землячка переїжджає до Лондона та починає працювати в Королівському коледжі науки. Тоді її науковим керівником був Дакінфілд Генрі. Згодом вона почала працювати в Британському музеї де вона ідентифікувала зібрані гриби, які надсилали з інших міст та країн. Потрібно відзначити, що оплату за свою працю вона отримувала неофіційно, адже працю жінок у ті часи заборонялося використовувати.
У 1904 році наша землячка стала членом Лондонського Ліннеївського товариства. Додамо, що вона була однією з перших жінок хто отримав таку посаду.
Сміт почала цікавитися ліхенологією. Вона навіть створила “Ілюстрований довідник лишайників Британії”.
За свою віддану наукову працю нашій землячці присудили персональну премію та нагородили Орденом Британської імперії.
Активістка суфражистського руху
Крім наукової діяльності Енні Сміт боролася за виборчі права жінок. Вона підтримувала суфражисток у своїй країні, які створювали спільноти та агітували за поширення виборчого права жінок.
Зараз голосування жінок на виборах, їхня економічна та політична незалежність здається для нас нормою. Але так було не завжди. У 1893 році 21-річні жінки Нової Зеландії отримати право голосувати на виборах. Вони були першим на той час в Британській імперії. У 1902 році таке право отримали жінки Австрії. Крім того, білі жінки могли висувати свої кандидатури на виборні посади. А ось першої країною де прекрасна половина людства могла обирати та бути обраною стала Фінляндія. Поступово такі права отримали жінки інших країн: Норвегія, Данія, Ісландія, Грузія, Польща, Азербайджан, Канада, Німеччина, Нідерланди, Швеція тощо.
Суфражистки боролись з чоловіками за свої права. Адже жінки мали працювати, платити податки, проте право голосування на виборах віддавалося сильній половині людства. Щоб домогтися рівноправ’я суфражистки протестували, голодували, організовували страйки, писали звернення та законопроєкти. Активістки не боялися ні влади, ні чоловіків аби сьогодні практично у всіх цивілізованих країнах світу жінка могла прийти на вибори та віддати свій голос за ту політичну силу, яка їй імпонує.
Потрібно відзначити, що засновницею жіночого руху Британії вважають Еммелін Панкхерст. Саме вона проводила лекції в різних містах країни та розповідала жінкам про їхні права. Додамо, що її дві доньки також підтримували рух суфражисток, тому вона вважається засновницею династії цього руху.
Ось така історія Енні Лоррейн Сміт та жіночого руху у Великій Британії. Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви дізналися більше інформації про відому землячку.